«Важливо навіть не те скільки разів я переміг: два рази, три, п’ять чи сім.
Важливий той факт, що історія не знала випадків, коли переможцем ставала людина, яка вижила після рака.
Сподіваюсь, за це мене будуть пам’ятати нащадки.»
Ленс Армстронг ( Lance Armstrong )
Американець Ленс Армстронг став першим в історії велогонщиком, який зміг шість разів поспіль виграти одне з самих престижних змагань - "Тур де Франс". Вперше "золото" в цих змаганнях Ленс виграв у 1999 році, після того, як тільки вилікувався від рака. Він задав перегонам божевільний темп - якщо середня швидкість гонщиків була 40 кілометрів на годину, то сам Армстронг мчав зі швидкістю 50 кілометрів на годину.
"Коли колеса мого велосипеда першими перетнули фінішну смугу, я готовий був померти від щастя", - згадує гонщик.
Хлопчика з невеликого американського містечка Остін, штат Техас, завжди вважали везунчиком. Кататись він міг до знемоги і це помітили не тільки сусідські дівчата. 
Коли Армстронгу було близько шістнадцяти, на нього «поклали око тренери з Федерації велоспорту США. Після чого він стає членом юніорської збірної країни по шосейним велоперегонам. 1989 рік приніс йому одразу дві радісні події: закінчення школи та виступ у складі національної збірної в юніорському чемпіонаті світу, що проходили в Радянській Москві.
Між юніорськими змаганнями та перемогою в "Тур де Франс" пролягає десять років , за які Ленс фактично пішов з великого спорту. Лікарі поставили йому смертельний діагноз – рак в запущеній формі: пухлина поширилась на легені, мозок та брюшну порожнину. Армстронг переніс дві операції, курс променевої та хіміотерапії, після чого залишився без волосся та брів. Весь цей час гонщик не втрачав надії не тільки перемогти хворобу, але і знову повернутись у професійний велоспорт та одягти жовту майку лідера.
"Самі операції дуже негативних спогадів не залишили у мене, -розповідає Ленс, -а ось хіміотерапія... Після кожного сеансу тебе всього вивертає, злізає шкіра, випадає волосся, і думки тільки про те, як би заснути та не прокинутись".
Після численних операцій та процедур Армстронг повернувся додому іншою людиною. І це не тому, що м’язи та нирки були зруйновані «хімією», він дуже ослаб, втратив вісім кілограмів ваги та все волосся. Вже через два тижні крапельниць, через які йому вливали токсини, Ленс сів на велосипед та проїхав 26 миль зі своїм давнім другом легендою Едді Меркесом. Натовп шаленів вітаючи їхню появу. Через чотири місяці лікарі повідомили, що в організмі Ленса більше немає ознак рака. Перемігши хворобу, Армстронг вирішив повернутись до справи всього свого життя. Але вийшовши з лікарні гонщика чекав неприємний сюрприз: великий спорт вже списав з рахунку одного з кращих велосипедистів світу. Більш того, за часи боротьби спортсмена його рідна "Кофідіс" розірвала з ним контракт і не виплатила кошти за цим контрактом. Перед Ленсом поставав самий жорсткий етап боротьби - довести, що він живий та здатен перемагати. З самого початку хвороби, ще до того, як він дізнався її результат, створив Фонд допомоги хворих на рак. Ленс заявив на весь світ, що відносить себе не до жертв цієї страшної хвороби, а до її переможців. І став їм. Весь цей час поруч з ним були лише його мама, дружина Крістін (яка народила йому трьох дітей, і з якою він потім розлучився), та невелика купка вірних друзів, включаючи його агента. Останній як раз і допоміг вийти Армстронгу на команду US Postal Services, яка пішла на великий ризик і прийняла спортсмена в свої лави.
З боку глядача гонка виглядає чудовим видовищем і тільки з близької відстані можна побачити вкриті потом, напружені обличчя гонщиків. Повернувшись до такого життя, Ленс проводив в сідлі, тренуючись, по п’ять шість годин на добу. Керівництво та тренерський склад US Postal Services вимагало від Армстронга не менше ніж від інших спортсменів.
Щоденні виснажливі гонки по шість годин поспіль, сурова дієта, жорсткий ритм тренувань. І ось, в результаті наполегливої праці, Ленс займає чотирнадцяте місце в п’ятиденних велосипедних перегонах «Рута дель Соль», яка проходила в Іспанії навесні 1998 року. Його давній тренер Кріс Кармайкл підкреслив тоді, що, не дивлячись на виняткову талановитість Армстронга, до хвороби він не показував настільки відмінних результатів. "До хвороби Ленс постійно спорив зі мною і все робив по своєму, тому і не дотягував до звання найкращогоі. Зараз же він викладається на кожному тренуванні". І все ж таки спеціалісти від велоспорта, представники антидопінгових комітетів і звичайні глядачі не перестають ставити під сумнів той факт, що людина, яка перенесла настільки важке захворювання, змогла не тільки прийти до тями, але й досягти найвищих успіхів в своїй справі без використання допінг-препаратів. Той же Кармайкл знаходить цьому просте пояснення:
"Можливо є гонщики, сильніші за Армстронга, але його секрет в тому, що він працює на тренуваннях в десять разів більше, ніж будь-хто із них. Але головна причина полягає в тому, що у Ленса з’явився відмінний стимул почати жити заново".
Ленсу Армстронгу треба віддати належне - людина, чиє прізвище перекладається, як «сильна рука», працює "не покладаючи ніг". Сьогодні він проїжджає 200 кілометрів по гірській місцевості, а завтра вже на нього чекає спринтерський семигодинний заїзд по рівнині. Той же "Тур де Франс" порівнюється з пробігом двадцяти марафонів протягом двадцяти днів!
Сили спортсменів знаходяться на межі людських можливостей. Тут важлива кожна деталь, яка вплине на соті долі секунди. Ленсу, наприклад, допомагає той факт, що серце в нього на третину більше, ніж у звичайного дорослого чоловіка, рівень підшкірного жиру складає всього 4-5 відсотка загальної маси тіла, а педалі він крутить зі швидкістю 90 обертів за хвилину – це на 20 обертів швидше, чим йог суперник номер один, німецький велогонщик Ян Ульріх. Але найважливіша складова успіху Армстронга – все ж таки мотивація.
Безсумнівно, тисячу разів правий один з тренерів Армстронга, який сказав: "Людина, що втекла від хвороби, на велосипеді умчить від кого завгодно".
