Незважаючи на простоту конструкції велосипеда, для нормальної безпечної їзди на ньому необхідно розібратися з деякими нюансами. Одним з головних чинників, що відповідають за комфорт їзди, накат, швидкість і поглинання вібрації, є тиск в шинах велосипеда.
Відразу варто відзначити, що кількість атмосфер, яку ви накачуєте в колеса, залежить від кількох факторів, головними з яких є:
- Тип покришок, які ви використовуєте.
- Стиль їзди.
- Рельєф і якість дорожнього покриття, по якому ви переважно їздите.
Зупинимося детальніше на першому і, на мій погляд, найважливішому пункті. Особисто я їжджу на гірському велосипеді з колесами діаметром 26 дюймів і шириною покришки в 2,10 дюймів. Малюнок мого протектора не дуже високий, але цілком достатній для чіткого зчеплення з асфальтом, грунтом, травою.
Кожна шина крім діаметра і ширини має ще характеристику, яка вказує на допустимі межі тиску. Ця величина позначається в PSI і bar. Простіше кажучи, ви не зможете накачати покришку, розраховану на 4 атмосфери, до більш високого тиску, а камера з мінімальною межею в 2,6 bar не повинна здуватися до нижчого показника.
Якщо межа тиску перевищує допустимий, покришка може лопнути, а якщо тиск нижче зазначеного, то шина може злетіти в повороті або ж при попаданні на нерівність обід може пробити камеру. Я намагаюся використовувати покришки високого тиску з широкою розбіжністю меж мінімального і максимального тиску.
Тепер перейдемо до стилю катання.
Їзда по рівних асфальтових дорогах, польових і лісових грунтовках і стежках, швидка їзда, для такого стилю катання колеса потрібно накачувати до 4,5-5 атмосфер. Таке високе значення bar дозволяє домогтися гарних швидкісних характеристик і легкості ходу, але при наїзді на горби і камені п’ята точка відразу відчуває всі нерівності дорожнього покриття.
Тим, хто любить прогулянкову їзду на невеликій швидкості по рівних дорогах парків, цілком вистачить 3-3,5 атмосфер. В інтернеті часто можна зустріти рекомендації закачувати в колеса 2,6-2,8 bar, але особисто я вважаю, що цього замало. Зовсім низький тиск призводить до більшого навантаження на ноги.
Вибір рельєфу місцевості, по якому ви переважно катаєтеся, зобов’язує вас вибирати певний тип покришки, але в цілому, якщо у вас універсальний протектор, зробити свою їзду комфортною на тому чи іншому типі дорожнього покриття можна змінюючи тиск у колесах.
Для гравію, бруду, трави, піщаної поверхні краще закачувати до 3,5 атмосфер, що збільшує зчепленням протектора з поверхнею землі і дозволяє колесу досить добре згладжувати всі нерівності поверхні дороги.
Для рівних асфальтових трас сміливо використовуйте тиск в 4 і вище bar. Однак тут є одне але. Якщо у вас досить лисий протектор (колеса зі слабким рельєфом або сліки), а ви їдете на великій швидкості по вологому або навіть мокрому асфальту, то на повороті ви ризикуєте посковзнутися (вилетіти). Якщо в дорозі застав дощ, то просто знизьте швидкість або злегка спустіть шини.
У цій статті я описав найбільш прийнятні для себе критерії вибору тиску в шинах, але так як кожна людина самостійно підбирає зручні для себе значення тиску, то раджу, в першу чергу, при освоєнні велосипеда поекспериментувати.
Робимо висновок:
Придбайте хороший насос з манометром і просто спробуйте на різних грунтах міняти тиск в колесах. Запевняю вас, що через місяць або два інтенсивного катання будь-який велосипедист знайде свою золоту середину для тиску в шинах. З ростом майстерності і досвіду більшість велосипедистів, як правило, збільшують тиск у колесах.
